Людині інколи здається, що вона все
тримає у руках, а всередині у неї — втома, тривога і відчуття, що все вислизає,
як вода крізь пальці. Ми навіть звикли вірити, що якщо достатньо зібратися,
напружитись, усе прорахувати — життя піде за планом.
Але є речі, які нам просто не
належать. І намагання контролювати їх перетворюється на боротьбу.
Що ми не можемо контролювати?
Погоду, економіку, курс валют, політику.
Ми не здатні вплинути на глобальні
процеси, але часто витрачаємо на них безцінну внутрішню енергію.
Поведінку інших людей: їхні емоції, рішення, минуле, почуття.
Ми можемо бути поруч, можемо
підтримати. І якщо ми намагаємося «врятувати» чи «перевиховати» — рано чи пізно
стикаємося з розчаруванням.
Стандарти краси, вікові зміни, генетику.
Суспільство завжди матиме свої
уявлення про «норму». Наше тіло змінюється, старіє, має свої межі. Ми не можемо
змінити спадковість або зупинити час — і це нормально.
Оцінки й очікування на роботі.
Ми не можемо вплинути на думку
керівника, замовника чи колеги. Навіть найкращі результати не завжди отримують
заслужену оцінку.
Що ми можемо контролювати?