​Рік війни. Як уникнути повторної травматизації?

Ретравматизація. Вона виникає в моменти, коли обставини, за яких людина отримала психологічну травму, повторюються. Спровокувати ретравматизацію здатні навіть спогади, до яких ми повертаємось усвідомлено або мимоволі. 

❗️24 лютого для українців тепер ніколи не буде просто датою, і наш ворог добре про це знає. Тому виправдано ми очікуємо певних активних дії з боку окупантів у цей день, що будуть спрямовані на те, аби посіяти в суспільстві страх і паніку. Наше завдання – бути готовими до провокацій і максимально зібраними, щоб подбати про свою безпеку та близьких. 

🔵 Уникайте тригерів 

До річниці повномасштабного вторгнення в мережі буде багато відео та фото минулорічних подій – як все починалося. Якщо є відчуття, що для вас це занадто, обмежте використання соціальних мереж та споживання подібного контенту. 

🔵 Ритуал «підготовки» 

Так само, як упорядкування речей на робочому столі допомагає зібратися з думками перед важливим завданням, певні ритуали перед цією датою здатні вселити спокій. Зберіть або ще раз перегляньте речі, що можуть знадобитися під час повітряної тривоги. Подумайте, як будете діяти в разі оголошення сигналу про небезпеку. Минулого року нас застали зненацька – цього разу ми знаємо, що робити. 

🟡 Інформаційна гігієна

Вірогідно, що 24 лютого ворог спробує запустити широку дезінформаційну кампанію, яка може супроводжуватися великою кількістю різної суперечливої інформації. Будьте готові побачити заголовки на зразок: «Увага! Почалося», «Прорвали кордон» і так далі. Не варто розпорошувати увагу. Оберіть кілька джерел інформації, бажано офіційних і яким ви довіряєте, щоб слідкувати за ситуацією. 

🟡 Дотримуйтеся розпорядку

24 лютого – дата початку повномасштабного вторгнення рф. Але з іншого боку – це просто ще один день війни, яка триває в нинішньому форматі вже рік, а загалом 9 років. Ворог прагне, щоб ми боялися цієї дати та очікували, що в цей день неодмінно станеться щось жахливе. Натомість спробуйте скласти план дрібних справ на 24 лютого – з урахуванням необхідності в будь-який момент перейти в безпечне місце. Очікування чогось поганого саме по собі може спровокувати ретравматизацію.

Матеріал опрацювали та подали працівники НМЦПССР

Джерела: група Viber "Психологічна підтримка"

Які теми можуть ранити дітей

 Психологи звертають увагу спеціалістів, які працюють із дітьми, що звичні й раніше ресурсні теми тепер, в час воєнного стану, коли багато дітей отримали психологічні травми, можуть боляче ранити.

З чим варто бути обережними:
🔸 Літаки.
🔸 Образ дому. З одного боку, тема важлива і терапевтична, але може стати сильним тригером для тих, хто втратив домівку. Спробуйте метафори: равлик, рослина, що вкорінюється.
🔸 Не питайте в дитини: «Де твоя мама, твій тато?». Замініть на: «З ким ти прийшов, хто з дорослих з тобою зараз?» Будьте обережні з практикою «Колаж родини» — батьки можуть далеко чи розлучені.
🔸 Не питайте про домашніх улюбленців, якщо діти самі не підіймають цю тему.
🔸 Не питайте про недавнє минуле, якщо дитина сама не розповідає. Це питання може спровокувати сильну реакцію. Торкатись складних тем можна лише коли людина вкорінена в теперішньому, заземлена, стабілізована.
🔸 Не просіть заплющити очі в іграх, практиках. Тим, хто зазнав травматизації, потрібно все контролювати. Можна сказати: «Якщо для вас комфортно, ви можете працювати з заплющеними чи розплющеними очима». Але не примушуйте.
🔸 Сарказм і жарти. Людина з травматичним досвідом може сприйняти їх як насмішку.
🔸 Глибоке дихання. Часто дітям і дорослим, щоб стабілізуватися, пропонують глибоко дихати. Коректніше просити дихати так, як комфортно. Бо глибоке дихання може спровокувати доступ до глибинних переживань.
🔸 Питання про емоції: «Яка у тебе зараз емоція?»
Питання «Ти як?» звучить більш коректно. Якщо вже потрібно перейти до емоцій, починайте з тіла: «Що ти відчуваєш в тілі, ти як?»
🔸 Якщо дитина розповідає про травматичний досвід, не питайте: «А чому ти вчинив саме так? А чому ти цього не зробив? Як ти міг?» (це може спровокувати чи підсилити почуття провини).
🔸 Важливо попередити, якщо ви хочете торкнутися, підійти ближче, кинути м'яча.
🔸 Попереджайте про всі гучні звуки: свист чайника, звук пральної машини, гуркіт генератора.
🔸 Обов'язково попереджайте про використання спецефектів: диму, блискіток, бенгальських вогнів, конфеті.
🔸 Не кажіть: «Все буде добре», «Час зцілює», «Я розумію, як тобі», «У когось ще гірше», «Не можна собі давати слабину».

Матеріал опрацювали та подали працівники НМЦПССР

Джерела: fb сторінка Unicef Ukraine

                 ГО "Соціальна Синергія"