Про онлайн-зустріч для педагогів та працівників психологічної служби

 

30 квітня 2026 року в рамках мобільної групи «Психологічна допомога» була проведена онлайн-зустріч «Дієві інструменти профілактики професійного вигорання в умовах війни», яка зібрала на платформі Google Meet понад 60 педагогів, практичних психологів і соціальних педагогів освітніх закладів.

Мета заходу: проаналізувати фактори виникнення професійного вигорання; ознайомити учасників з методами відновлення та регуляції власних психоемоційних станів; формувати навички саморегуляції та самозаспокоєння.

Ключові аспекти професійного вигорання педагога. Шляхи профілактики вигорання як складової професійної компетентності фахівця. Психологічні техніки попередження і подолання професійного вигорання. Саме такі питання організатор заходу запропонувала учасникам для обговорення та спілкування.

Зоряна Коротюк, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО та спікер заходу, ознайомила учасників заходу з поняттями: «професійне вигорання», «синдром вигорання», «емоційне вигорання»; проаналізувала прояви вигорання і розкрила причини професійного вигорання, ключові відмінності та ознаки між поняттями «професійне вигорання» та «емоційне вигорання».

Щоб запобігти негативним наслідкам професійного стресу, синдрому професійного вигорання та зниженню якості життя, необхідно навчитись відновлювати власні психологічні ресурси. Разом з педагогами, практичними психологами і соціальними педагогами пропрацювала техніки стабілізації та заземлення, провела вправу «Солодкі спогади» для відновлення свого ресурсу.

Під час заходу учасники активно обмінювалась думками, емоціями, враженнями щодо пропрацьованих технік.

На завершення онлайн-зустрічі проговорили як уберегтися від вигорання та підвели підсумки проведеного заходу.

Щиро дякуємо педагогам, практичним психологам і соціальним педагогам за ефективну роботу, невимушену атмосферу та легке спілкування.

Матеріали зустрічі тут

Про захід для працівників психологічної служби у ЗУНУ

 

22 квітня 2026 року офлайн у навчально-науковому центрі соціально-психологічної підтримки та резильєнтності ЗУНУ пройшов захід для працівників психологічної служби.

У рамках заходу було проведено інтерактивне заняття «Сад резильєнтності». Протягом заходу учасники через відновлювальні практики поповнювали свої знання з питань психосоціальної стійкості та підтримки себе в сьогоднішніх реаліях, удосконалювали навички пошуку власної психологічної опори, рівноваги та внутрішнього ресурсу.

Особливим моментом і приємним сюрпризом було ознайомлення з психотерапевтичним напрямом «Каністерапією» (метод реабілітації та лікування людей за допомогою спеціально навчених собак, що належить до видів анімалотерапії) про який розповіла нейропсихолог та каністерапевт Ірина Солан-Осьмак, що працює з дітьми з особливими освітніми потребами, з дітьми ветеранів. ЇЇ «чотирилапі терапевти» підняли настрій учасникам заходу, емоційно збагатили атмосферу і показали свої «лікувальні» здібності та можливості.

Працівники психологічної служби активно працювали під час заняття, ділились досвідом, емоціями, відчуттями та враженнями від роботи. На завершення кожний учасник написав лист-підтримку для свого колеги «Коли тобі складно…».

 Дякуємо організаторам та учасникам за професійну роботу!

 

Онлайн-зустріч для педагогів та працівників психологічної служби

 

17 квітня 2026 року в рамках мобільної групи «Психологічна допомога» для педагогів, практичних психологів та соціальних педагогів закладів освіти була проведена онлайн-зустріч «Техніки розвитку та зміцнення емоційного інтелекту педагогів». Мета заходу: ознайомити учасників із поняттям «емоційний інтелект» та його складовими; розвинути навички розпізнавання, регулювання емоцій та емпатії.

Яка роль емоційного інтелекту в професійній діяльності педагога? Як зміцнити емоційний інтелект особистості? Чи існують дієві техніки для розвитку та тренування емоційного інтелекту дорослої людини?

Світлана Ярмолицька, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО та спікер заходу, ознайомила учасників заходу з поняттям «емоційний інтелект» та ознаками високого емоційного інтелекту; коротко розповіла історію дослідження та шлях популяризації концепції емоційного інтелекту; проаналізувала базові складові емоційного інтелекту; розкрила переваги емоційного інтелекту в професійній діяльності педагога. Разом з педагогами, практичними психологами і соціальними педагогами пропрацювала техніки та прийоми вдосконалення та зміцнення емоційного інтелекту відповідно до його складових: для самоусвідомлення («Емоційний словник», «Я відчуваю…», «Щоденник емоцій», «Метафора емоції», «Лист емоцій»); для саморегуляції («Техніка раціоналізації або техніка 10 секунд», «Емоція – реакція», «Тілесна мапа емоцій», «Візуалізація емоцій», «Шкала емоцій», «Відчути себе», мімічна гімнастика, дихальні вправи, «Плямка» та ін.); для самомотивації («Позитивне мислення», «5 чому?», «Чому ви робите те, що робите?», «Світлофор»); для розвитку емпатії («Опиши відчуття», «Рефрейм», «Час для аналізу»); для соціальних навичок («О! Так це ж…», «Емоційний контейнер», «Один момент», техніки ННС та ін.). Учасники заходу обмінювалась враженнями, емоціями щодо пропрацьованих технік та заходу загалом.

На завершення онлайн-зустрічі, Світлана Ярмолицька запропонувала добірку книг для розвитку емоційного інтелекту і підвела підсумки проведеного заходу.

Дякуємо педагогам, практичним психологам і соціальним педагогам за активну роботу, позитивну атмосферу та відкрите спілкування.

Матеріали онлайн-зустрічі

Про онлайн-зустріч для педагогів та працівників психологічної служби

 

20 лютого 2026 року в рамках мобільної групи «Психологічна допомога» була проведена онлайн-зустріч «Самодопомога на робочому місці: техніки збереження ментального здоров’я», яка зібрала на платформі Google Meet понад 50 педагогів, практичних психологів і соціальних педагогів освітніх закладів. Мета заходу: ознайомити учасників з техніками саморегуляції та самовідновлення; поглибити знання про практики самодопомоги на робочому місці; формувати навички збереження і зміцнення ментального здоров’я.

Ментальне здоров’я – основа життєстійкості. Умови збереження ментального здоров’я. Психологічні практики самопідтримки особистості. Саме такі питання організатор заходу запропонувала учасникам для обговорення та спілкування.

Про онлайн-зустріч для педагогів та працівників психологічної служби

         6 лютого 2026 року в рамках мобільної групи «Психологічна допомога» була проведена онлайн-зустріч «Практики відновлення та налагодження життєвого балансу», яка зібрала на платформі Google Meet понад 70 педагогів, практичних психологів і соціальних педагогів освітніх закладів. Мета заходу: ознайомити учасників з практиками відновлення; поглибити знання про життєвий баланс особистості; формувати навички збереження і зміцнення особистого ресурсу.

Як бути щасливим? Як досягнути благополуччя? Як збалансувати свій час та енергію, щоб відчувати себе комфортно вдома і на роботі? Саме такі питання організатор заходу запропонувала учасникам для обговорення та спілкування.

Про навчальний тренінг для працівників психологічної служби «Соціально-психологічний супровід дитини, яка переживає втрату»

 

6 та 13 травня 2025 року методистами навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи в рамках роботи мобільної групи «Психологічна допомога» та за підтримки фахівців Ізраїльської Коаліції по роботі з травмою був організований навчальний тренінг для працівників психологічної служби на тему «Соціально-психологічний супровід дитини, яка переживає втрату». Проходив захід у змішаному режимі в рамках освітнього проєкту «Шкільна Опора».

Чи можемо ми контролювати своє життя сьогодні?

 

Людині інколи здається, що вона все тримає у руках, а всередині у неї — втома, тривога і відчуття, що все вислизає, як вода крізь пальці. Ми навіть звикли вірити, що якщо достатньо зібратися, напружитись, усе прорахувати — життя піде за планом.

Але є речі, які нам просто не належать. І намагання контролювати їх перетворюється на боротьбу.

Що ми не можемо контролювати?

Погоду, економіку, курс валют, політику.

Ми не здатні вплинути на глобальні процеси, але часто витрачаємо на них безцінну внутрішню енергію.

Поведінку інших людей: їхні емоції, рішення, минуле, почуття.

Ми можемо бути поруч, можемо підтримати. І якщо ми намагаємося «врятувати» чи «перевиховати» — рано чи пізно стикаємося з розчаруванням.

Стандарти краси, вікові зміни, генетику.

Суспільство завжди матиме свої уявлення про «норму». Наше тіло змінюється, старіє, має свої межі. Ми не можемо змінити спадковість або зупинити час — і це нормально.

Оцінки й очікування на роботі.

Ми не можемо вплинути на думку керівника, замовника чи колеги. Навіть найкращі результати не завжди отримують заслужену оцінку.

Що ми можемо контролювати?

Панічна атака: як допомогти дитині та дорослому

Новий рік – нове життя

 

З початком нового року ми завжди чекаємо зміни у житті. Чому так відбувається? Цьому є пояснення, які допоможуть зробити старт вдалим і не скотитись у прокрастинацію.

З початком нового року ми завжди чекаємо зміни у житті. Чому так відбувається? Цьому є пояснення, які допоможуть зробити старт вдалим і не скотитись у прокрастинацію.

Чистий аркуш. Новий період – шанс почати все з нуля, забувши про помилки минулого. Спробуйте планувати: випишіть реалістичні цілі з дедлайнами (кінцевий термін), які потрібно переглядати протягом року для підтримки мотивації: періодично аналізуйте, що вдалося зробити, а що ні, й чому.

Ілюзія підготовленості. Ми віримо, що з новим роком ми будемо краще готові для нових справ, у нас буде більше ресурсу. Проте це ілюзія, яка змушує нас відкладати початок. Не варто чекати «правильного» моменту – почніть діяти одразу, навіть з мінімальною підготовкою. Дозвольте собі недосконалість.

Необхідність структури. Часто люди відкладають початок нового тому, що не знають, за що братися. Тому  потрібно розбити завдання на дрібні кроки. Перший крок у списку обов’язково має бути простим. Для планування використовуйте календарі або таймери.

Соціальний аспект. Багато людей починають нові справи одночасно для відчуття підтримки. Для цього знайдіть однодумців та почніть діяти разом із ними. У процесі звітуйте один одному для підтримки тонусу. Або публічно оголосіть про свою мету, щоб отримати підтримку.

Прокрастинація. Буває й так, що ми переносимо старт на конкретну дату. Або ж даємо собі час для ментальної підготовки до змін. На жаль, цей період може затягнутися. Щоб новий старт не перетворився на відкладення, встановіть чітку дату початку (не обов’язково загальноприйняту) та рухайтеся до мети з чіткими дедлайнами. 

А ще можна скористатись порадою – написати собі листа.

Діти пишуть листи Святому Миколаю. А ви спробуйте написати листа до себе. Навіть якщо ви не вірите в дива. Ця практика допоможе заглибитися у свої думки та почуття, зрозуміти свої бажання.

Чому варто писати листи самому собі?

·     Зафіксувати мрії та цілі. Перечитуючи лист через рік, ви побачите, як далеко ви просунулися.

·     Зрозуміти себе краще. Писання листів допомагає осмислити свої почуття, думки та прагнення.

·     Отримати мотивацію. Позитивні афірмації та нагадування про свої досягнення додадуть вам сил і впевненості.

·     Створити особливу традицію. Започаткувавши таку традицію, ви побачите переваги, які дійсно можуть позитивно вплинути на ваше життя.

Як написати лист собі?

1. Виберіть зручний час і місце. Знайдіть спокійне місце, де вас ніхто не буде відволікати.

2. Почніть з простого привітання. 

3. Опишіть свої досягнення. Що вам вдалося зробити цього року? Якими ви гордитесь?

4. Поставте цілі на наступний рік. Яких вершин ви хочете досягти? Які навички хочете розвинути?

5. Напишіть позитивні афірмації. Наприклад: «Я вірю в себе», «Я зможу все», «Я заслуговую на щастя».

6. Сховайте листа. Покладіть лист подалі від очей і відкрийте його через рік.

Можливо, ви захочете включити до листа такі питання: Які емоції я відчуваю зараз? Що мене надихає? Які в мене є мрії? Що я хочу змінити у своєму житті? Які зміни в мені відбудуться через рік?

Щоб зробити лист ще більш особливим, додайте до нього фотографії, малюнки або якийсь подаруночок. Залиште цей лист у надійному місці і поставте собі нагадування відкрити його через рік. На вас чекатиме справжній сюрприз!

Пам’ятайте, ключ до успіху – це зосередження на своїй внутрішній мотивації та діяти незалежно від обставин і символічних дат.

Матеріал опрацювали та подали працівники НМЦПССР 

Джерело: viber-група "Психологічна підтримка"

Нав'язливі думки і що з цим робити?

 Нав'язливі негативні й тривожні думки вночі можуть стати справжньою проблемою, яка заважає жити повноцінно. Це дуже неприємно і виснажливо відчувати посеред ночі, коли навколо панує темрява і тиша, що ваш розум починає "прокручувати" різні негативні сценарії, які викликають тривогу або страх. Чому ж саме ніч часто є часом нав'язливих думок? А головне, як позбутися нічних тривог?

Причин виникнення поганих думок вночі може бути декілька:

 Активність лімбічної системи, яка відповідає за емоції, стає активнішою. Вночі мозок починає перебирати всі спогади, щоб упорядкувати їх. Зокрема лімбічна система починає діставати з нашої пам'яті неприємні моменти, намагаючись знайти причини цих переживань і підготуватися до можливих повторень. Це природний процес, який потрібний нам як біологічному виду для виживання, але в сучасному світі він призводить лише до  надмірної концентрації на негативі, посилюючи відчуття тривоги та безпорадності.

 Накопичений стрес. Ми накопичуємо стрес протягом дня у своїй підсвідомості. Вночі, коли ніщо нас не відволікає, ці думки можуть спливати на поверхню. Від них нам стає тривожно. Процес зациклення на негативних думках чи переживаннях, коли люди вночі починають аналізувати свої дії, помилки або переживання з минулого, називається румінацією. 

 Надмірна втома. Протягом дня ми витрачаємо багато сил на різні побутові справи, на роботу та спілкування з іншими людьми. До вечора наш мозок втомлюється, а отже,  стає менш стійким до негативу, йому все важче фільтрувати думки. Через це нам важче зупинити негативні переживання, тому часто зосереджуємося на них. 

 Біологічні ритми. Вночі рівень гормону стресу – кортизолу – знижується, щоб ми могли розслабитись. Але водночас ми стаємо більш вразливими до тривожних думок.

 Недостатній сон. Підвищити рівень тривожності може і неякісний сон. Коли ми не висипаємося, мозок стає більш чутливим до стресу та негативних думок. Причиною безсоння може бути надлишок споживання кофеїну або нездорове харчування.

 Психічні розлади. Люди з тривожними розладами або депресією можуть частіше стикатися з нічними тривогами через їхню загальну чутливість до стресу та емоцій.

Як боротися з нічними тривогами?

 Записуйте та аналізуйте свої думки. Перед сном складіть список того, про що ви думали, що хвилювало вас протягом дня. Після того, як записали, пообіцяйте собі повернутися до цих думок завтра. Це заспокоїть вас, адже ви не ігноруєте проблему, а лише відкладаєте розв’язання нетермінових проблем.

 Покращуйте свій сон. Перед тим, як лягти ввечері в ліжко, займіться релаксацією: почитайте книжку під м’яким теплим світлом, прийміть теплу ванну, послухайте музику або помедитуйте. Регулярно робіть фізичні вправи, адже це допоможе знизити рівень стресу та покращити якість сну. Обмежте споживання кофеїну та алкоголю, адже вони підвищують рівень тривоги.

 Практикуйте усвідомленість. Техніки усвідомленості можуть допомогти вам навчитися контролювати свої думки і зменшити їхній негативний вплив.

Коли ж не вдається впоратися із тривожними думками самостійно – зверніться до психотерапевта.

Матеріал опрацювали та подали працівники НМЦПССР

Джерело: viber-група "Психологічна підтримка"