четвер, 5 січня 2023 р.

Як наша психіка реагує на тривалу відсутність світла

Уже понад місяць українці живуть в умовах віяльних відключень електроенергії. Крім усім зрозумілих побутових проблем, тривале перебування без світла може також впливати на психоемоційний стан людини. Тож, якщо ви помітили за собою дивні зміни у настрої, поведінці та появу безпідставних фобій, цілком можливо, що їх джерелом є саме це.

🌟 Перебування у темряві підвищує рівень стресу

«Освітлення сигналізує мозку про помірну безпеку. В безпеці активність мигдалеподібного тіла знижується. Коли світла немає, мигдалеподібне тіло активується, сигналізуючи мозку про небезпеку. Так ми починаємо відчувати страх і тривогу», – розповідає експертка з нейроменеджменту Наталя Кадя.

🌟 Крім того віяльні відключення електроенергії здатні суттєво впливати на режим дня та якість сну відповідно. Наприклад, ви можете страждати від безсоння або частіше бачити нічні жахи.

 

❓💡Які заходи можуть допомогти впоратись з новими реаліями життя в умовах віяльних відключень?

✅Використовуйте штучні джерела світла. Якщо спати ще не час – спробуйте зайняти себе чимось, продовжуйте активність.

✅Якщо світло з'явилося пізно ввечері, не варто вмикати освітлення на всю потужність. Використовуйте приглушене світло, щоб підготувати свій організм до сну.

✅Практикуйте дихальні вправи – вони допоможуть впоратися зі стресом.

✅Намагайтеся не залишатися впродовж тривалого часу без освітлення наодинці.

✅Спробуйте розробити новий режим дня, зважаючи на відключення електроенергії. Розуміння розпорядку та послідовності своїх дій в разі тривалої відсутності світла здатне зменшити рівень тривоги.

Матеріал опрацювали та подали працівники НМЦПССР

Джерела: група Viber "Психологічна допомога"

четвер, 22 грудня 2022 р.

Чи варто відзначати зимові свята в час війни?

 На 10 місяці війни нервова система більшості українців, ніби оголений дріт. Стрес та втома дають про себе знати. Однак попереду зимові свята, а отже…

❗😏 І тут виникає дилема: чи взагалі маємо ми право готуватися до новорічних свят, коли у країні триває війна, а більшість областей балансують на межі блекауту?

З одного боку, так хочеться відчути радість та подарувати її близьким. З іншого — почуття провини перед тими, хто постраждав більше, перед захисниками та українцями на окупованих територіях з'їдає зсередини. То як бути?

💬 Ось що стосовно цього думають українські психологи.

👉Моменти радості дають стимул боротися далі

«Радість — одна з базових емоцій людини, і потреба в її відчутті в нас живе з народження. З якими б складними обставинами не зіштовхнулася людина з дитинства, радість — це те, що несвідомо штовхає її приймати ті рішення, які збережуть її життя. Так вже запрограмований наш мозок, він постійно потребує і шукає стимулів, і саме радість є найприємнішою й найбажанішою в отриманні емоцією», — Марина Журбенко.

👉Збереження новорічних ритуалів під час війни — вкрай важливе для дітей

«Якщо людина потрапляє у кризову ситуацію, травматичні події, то насамперед її потрібно звідти забрати. І в безпечній ситуації потрібно разом пошукати для неї звичні в житті особливості поведінки. Тому якщо ви разом з дітьми оте звичне, традиційне підготування до ритуалу переходу з одного року в інший застосуєте, то мислення дитини буде тільки вдячне. Бо для неї ці приємні опорні схеми життя будуть давати можливість адаптуватися до того мінливого, непередбачуваного, але реального майбутнього в нашій країні на зараз», — Майя Грещук.

👉Не святкувати — нормально. Зробіть цей вибір, прислухаючись до себе

«Не обов’язково він (новорічний настрій, – ред.) має бути. Зараз багато горя й болю навколо кожного з нас. Тому силою притягувати відчуття свята не варто. Думаю, для людини, яка такого святкового настрою не має, буде найкращим просто дозволити собі відчувати те, що відчуває, прислухатися до власних душевних потреб. Можливо, зараз всередині багато болю, переживань та страждань. Про яке тоді святкування може йтися?» — Катерина Клюшниченко.

Матеріал опрацювали та подали працівники НМЦПССР

Джерела: група Viber "Психологічна допомога"

пʼятниця, 2 грудня 2022 р.

Як допомогти дітям стати більш зосередженими

 Дитина неуважна і не здатна зосередитись на чомусь одному впродовж бодай кількох хвилин. Часто такі скарги можна почути від батьків, чиї діти навчаються в молодших класах. Хоча стривайте. Хіба слабка концентрація – це лише дитяча проблема?

👉Насправді довільна увага людини може бути зосереджена на чомусь одному приблизно 8 секунд. Далі концентрація залежить або від рівня зацікавленості, або – від сили волі. Тобто, в процесі мислення ми знаходимо для себе внутрішнє обґрунтування, чому саме зараз варто зосередитись на цій роботі.

Проте для дітей цей причинно-наслідковий зв'язок часто не зрозумілий. А дорослий, який вимагає від дитини 2 години читати підручник, замість дивитися значно цікавіший мультфільм – взагалі виглядаєте дивно.

Тож ловіть кілька порад, що допоможуть розвинути здатність до концентрації у дитини. А заразом – і дорослим вони стануть в пригоді.

v Встановлюйте чіткі цілі та реальні дедлайни. Іншими словами: розпорядок дня важливий. Дитина має розуміти послідовність своїх дій щодня і конкретні часові межі на виконання щоденних завдань. При чому розпорядок потрібен не лише для навчання, наприклад, але також для дозвілля. Водночас важливо пояснити дитині, яким має бути в підсумку результат роботи – тобто, яка взагалі мета цього процесу.

v Розбийте великі завдання на менші – дитина не почуватиметься обтяженою, виконуючи завдання, які не займають багато часу. Якщо дитина виглядає розгубленою, коли їй належить прочитати розділ із підручника, давайте їй читати по сторінці або по декілька абзаців.

v Інтерактивність та зміна виду діяльності. 20 хв англійської, розминка, 20 хвилин математики, трохи музики й можна знову повертатись до англійської. Монотонність – головний ворог концентрації. Також можна спробувати запропонувати дитині виконати домашнє завдання в незвичних умовах. Наприклад, в теплу пору року почитати на природі, а не вдома. Інший варіант – використовувати інтерактивні методи навчання: графіки, картинки, навчання з елементами гри. Усе це дозволить підвищити рівень зацікавленості дитини, а отже – і рівень уважності.

v Розробіть ефективну систему мотивації. Заохочення працює ефективніше, ніж страх покарання. На цьому наполягають деякі теоретики у сфері управління персоналом. А як щодо дітей? Розвиваючи стійкість уваги, важливо вийти на той рівень, коли дитина сама усвідомить, які вона отримає бенефіти від своєї роботи. Це мотивує працювати ще краще, бути ще уважнішим, не відволікатись. Натомість загроза покарання мотивує виконати завдання лише на рівні достатньому, щоб уникнути санкцій. Як тільки подразник у вигляді зовнішнього тиску зникає, будь-яке бажання працювати далі теж розчиняється.

❗Важливо. В окремих випадках розсіяна увага у дитини також може бути пов'язана з поганою якістю сну, харчовими звичками, стресом або іншими чинниками, що мало залежать від самої дитини. Розлад дефіциту уваги та гіперактивності – проблема, з якою варто звернутися до фахівця.

Матеріал опрацювали та подали працівники НМЦПССР

Джерела: група Viber "Психологічна допомога"

пʼятниця, 18 листопада 2022 р.

Як людська психіка "нормалізує" війну

Війна це завжди біль, людські втрати, страх та обмеження. Тому на початку повномасштабного вторгнення більшість із нас навіть уявити не могли, що можна відчувати радість і вести відносно звичайний спосіб життя в умовах воєнного стану.

Однак минали місяці — і що ми маємо зараз? На лінії фронту все ще точаться запеклі бої, а ворог чи не щодня обстрілює наші міста. Гинуть люди, втім це вже не викликає такого паралізуючого шоку, як у лютому чи березні.

Невже ми стали черствими? Це нормально? Невже ми стали поганими людьми, бо дозволяємо собі просто жити й займатися своїми справами, коли у країні триває війна?

Людська психіка вкрай адаптивна і здатна пристосовуватися до багатьох умов — від цього залежить наше виживання. Тому коли градус напруги стає занадто великим, вона говорить нам «годі» і починає будувати бар'єр. Це її природний стан — обмежити деструктивні для людини емоції.

📌 «Коли виснаження прогресує, настає момент байдужості й ігнорування. Ви розумієте, що живете в небезпеці, але психіка робить усе, щоб ви могли витримати це напруження. Так активується захисний механізм — відсторонення від емоцій або блокування доступу до емоційного компонента», — пояснює цей процес лікарка-психіатр Наталія Підкалюк.

Пристосування до нових умов дозволяє нам залишатись ефективними, працювати та займатися побутом, навіть відпочивати й радіти в умовах війни. І це не привід для засудження та докорів сумління. Щоб витримувати травмувальний досвід на довгій дистанції, потрібно робити перерви.

Утім процес нормалізації війни має й іншу сторону — небезпечну для нашого ментального та фізичного здоров'я. Це, зокрема:

🔸Хибне відчуття невразливості — люди все частіше нехтують сигналами про повітряну тривогу і застереженнями влади.

🔸Нормалізація насильства та смерті.

🔸Спотворення цінностей та моралі — війна архетипне явище, що не має нічого спільного з нормальним життям у цивілізованому світі. Тому часто вона знецінює певні соціальні норми — робить їх ніби не важливими, другорядними в нинішніх умовах. Але це не так. Права жінок, ненасильство, гуманне ставлення до тварин, інклюзія — усе це досі на часі.


Матеріал опрацювали та подали працівники НМЦПССР

Джерела: група Viber "Психологічна допомога"

середа, 12 жовтня 2022 р.

Як підготувати дитину до ядерного удару

Ми не маємо готувати ні дітей, ні себе, в сенсі — чекати, постійно думати та обговорювати. 

Така думально-очікувальна підготовка до того, що, найімовірніше, не станеться, лише розганяє маховик тривоги та страху. Власне життя перетворюється на чекання ядерної війни із зимою.

ПОРАДИ БАТЬКАМ 

1️⃣ Якщо дитина маленька та/або не ставить запитань і ви певні, що не цікавиться темою, — не піднімайте її взагалі. 

2️⃣ Якщо цікавиться і ставить запитання (але лише тому, що всі навколо про це говорять), скажіть, що це дуже малоймовірно і у вас є чіткий план, що робити. 

- Поясніть, що таке малоймовірно, щоб вас зрозуміли. Можете висипати манку або мак у велику миску, показати одну зернинку і сказати, що цю зернинку треба розрізати ще на частинки.

- Поділіться планом, якщо дитина запитує, — так, щоб у неї не лишилося сумнівів, що ви знаєте що робити в разі ядерного удару (інтернет повен простих і зрозумілих інструкцій стосовно того, куди йти, що їсти-пити та скільки бути в закритому приміщенні). 

3️⃣ Якщо дитина дуже тривожиться і цікавиться — робіть те саме, що в пункті вище. Якщо достатньо доросла, щоб зрозуміти нюанси, — розкажіть про типи ядерної зброї, про те, як відбуваються запуски, про те, які наслідки матиме росія лише в разі розгортання зброї. Дайте реальну картину ситуації з підкресленням малоймовірності події. 


 У кожному випадку говорити і пояснювати варто так, щоб поставити крапку в думаннях і переживаннях та перемкнути дитину на життя.

Матеріал опрацювали та подали працівники НМЦПССР

Джерела: група Viber "Психологічна допомога"

вівторок, 4 жовтня 2022 р.

10 хитрощів при спілкуванні з дітьми

1. Замість роздратованого: «Пішли швидше, скільки можна тебе чекати!» Скомандувати: «На старт, увага ... марш! Побігли! »

2. Замість загрозливого: «Їж, інакше не отримаєш десерт». Порадувати: «Після того, як зникне ця крихітна котлетка, до тебе прилетить щось смачне».

3. Замість грубого: «Прибери за собою» Промовити мрійливим голосом: «От якби ти був чарівником, і зміг би начаклувати порядок на столі ...»

4. Замість розсердженого: «Не заважай!» Сказати: «Іди, пограй трохи сам. А коли я звільнюся, ми влаштуємо міні-свято ».

5. Замість незадоволеного: «Не вередуй, піратська футболка у пранні, одягай ту, яка є». Примирити з неприємністю: «Диви, а ось родичка твоєї піратської футболки. Давай її одягнемо? »

6. Замість риторичного: «Ляжеш ти, нарешті, спати!» Поцікавитися: «Показати тобі хитрий спосіб укривання ковдрою?»

7. Замість злого: «По попі захотів?» Випустити пар, подихати чи порахувати до 100. Сказати дитині про свої почуття: "Я сержусь, коли ти...!"

8. Замість безсилого: «Щоб я ніяких "не хочу" не чула!» Несподівано закричати: «Ой, дивися, Капризка прибігла. Лови, лови її, щоб вона нам настрій не псувала! »

9. Замість нудного: «Скільки разів повторювати». Сказати таємничим шепотом: «Раз-два-три, передаю секретну інформацію ... Повторіть, як чули».

10. Замість менторського: «Руки помив?» Запропонувати: «Споримо, що вода з твоїх рук потече чорна?»



























Матеріал опрацювали та подали працівники НМЦПССР
Джерела:
Viber група «Психологічна підтримка» 

пʼятниця, 16 вересня 2022 р.

Про проєкт "Спільно для вчителів"

 В рамках ініціативи "Спільно до навчання", який реалізується за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні протягом вересня-грудня 2022 проводиться проєкт "Спільно для вчителів", спрямований на допомогу педагогам, підтримку ментального здоров’я вчителів та подолання труднощів і викликів під час війни.

Більш детальна інформація у листі:




четвер, 8 вересня 2022 р.

Куди звертатися по допомогу в разі проявів насильства

 В період воєнного стану існують ризики посилення конфліктів у сім’ях, що може спричинити зростання дитячої бездоглядності, експлуатації та торгівлі дітей, загрози життю та здоров’ю дітей, ризик вчинення різних форм жорстокого поводження з ними, адміністративних чи кримінальних правопорушень по відношенню до дітей.

Так, в умовах війни, найчастіше відносно дітей можуть вчинятися адміністративні правопорушення, пов’язані з: домашнім насильством; вчинення булінгу (цькування) учасника освітнього процесу, зокрема щодо ВПО, які зараховані до закладу освіти; вживанням тютюнових та алкогольних виробів дітьми; невиконанням батьками або особами, які їх замінюють обов’язків щодо виховання дітей; порушенням порядку або строків подання інформації про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків; кримінальні правопорушення: вчинення злочинів проти життя та здоров’я дитини; вчинення злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості; залишення у небезпеці та ненаданням допомоги дитині; незаконне позбавлення волі або викрадення дитини; насильницького зникнення дитини; торгівля дітьми; експлуатація дітей; втягнення дітей у протиправну діяльність. Відповідно до КУпАП та ККУ вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень під час війни містять ознаки обтяжуючих обставин.

Тому важливим є інформування учасників освітнього процесу про можливість звертатись до відповідних суб’єктів та органів у разі порушення прав дитини, жорстокого поводження з нею, зокрема, діти можуть звертатись особисто, - надання відповідної інформації та контактів таких суб’єктів  в учнівських групах і спільнотах, розміщення інформації в соціальних мережах, на веб-сайтах,інформаційнму стенді  закладу тощо.

Якщо ви володієте інформацією про жорстоке поводження з дитиною, про домашнє насилля, булінг, порушення прав дитини, або ж стали жертвою насилля, наступна інформація буде корисною для отримання допомоги від юристів, психологів та соціальних працівників .

 

ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ (ПОЛІЦІЯ)

Ви можете викликати поліцію за номером 102 або звернутися особисто до райвідділу та написати заяву. 

Також функціонує єдиний номер українських екстрених служб 112.

Правоохоронці можуть, зокрема, винести кривднику терміновий заборонний припис, надати пораду щодо подальших дій та наявних надавачів послуг, а також скерувати до убезпеченого притулку для постраждалих осіб.

МЕДИЧНІ УСТАНОВИ

Якщо ви зазнали фізичного чи сексуального насильства, зверніться до лікаря для отримання медичної допомоги та документування в медичній картці ознак того, що з вами сталося. Надалі це допоможе притягнути кривдника до відповідальності, якщо ви звернетеся до правоохоронних органів.

Контактний телефон - 103

ГАРЯЧІ ЛІНІЇ ДЛЯ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА, ЖОРСТОКОГО СТАВЛЕННЯ ДО ДИТИНИ, ТОРГІВЛІ

Урядовий контактний центр цілодобово1547 (з мобільного або стаціонарного). Гаряча лінія для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

Інформаційна консультація, психологічна підтримка, реєстрація відповідного звернення до державних органів.

Національна гаряча лінія для дітей та молоді щодо проблем в особистих стосунках, непорозумінь з батьками, насильства чи жорсткого поводження, порушення прав дитини – 0 800 500 225 (з стаціонарного) або 116 111 (з мобільного).

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 123 (з мобільного).

Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), 527 (безкоштовно з номерів мобільних операторів України пн. – пт. з 10:00 до 21:00, сб. з 10:00 до 18:00).

Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми Національної поліції України: (044) 374 37 85 (пн. - сб. з 09:00 до 18:00).

Lifeline Ukraine – гаряча лінія (превенція суїцидів, психологічна підтримка в періоди кризи) - 7333.

ДЕННІ ЦЕНТРИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

Денний центр — це місце, де постраждала від насильства особа може отримати допомогу тут і зараз протягом дня. 

Завдання денного центру: надання комплексної соціально-психологічної і первинної правової допомоги постраждалим, організація та підтримка груп взаємодопомоги, семінарів і тренінгів, проведення соціально-психологічної роботи, інформування громади про права постраждалих осіб і соціальні послуги, які надаються денним центром.

МОБІЛЬНІ БРИГАДИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

Контакти мобільних бригад https://rozirvykolo.org/map-of-support/

Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги надають допомогу та підтримку учасникам бойових дій та членам їхніх родин у 13 областях України.

ДЕПАРТАМЕНТ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ | УПОВНОВАЖЕНА ОСОБА (КООРДИНАТОР) З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВУ

Тут приймуть заяву про вчинення у вашій сім’ї насильства та скерують вас для отримання необхідної допомоги.

ЦЕНТРИ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ’Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ

У центрі соціальних служб ви зможете отримати необхідні юридичні, психологічні, соціальні послуги та консультації. 

Якщо через загрозу насильства вам немає де жити, то можуть допомогти вирішити питання з місцем перебування (наприклад, скерують до притулку для постраждалих від домашнього насильства).

СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ

Якщо у вашій сім’ї є діти, вони так само або страждають від насильства, або є його свідками. Відповідна служба втрутиться в ситуацію та захистить права дітей.

СУД

Залежно від ступені тяжкості насильства, суд, зокрема, може до пів року обмежити доступ кривдника до вас та ваших дітей, а також скерувати його до проходження спеціальної програми, спрямованої на змінення його поведінки в сім'ї.

КОРИСНІ КОНТАКТИ ТА ПОСИЛАННЯ ЩОДО ДОПОМОГИ ТА ПІДТРИМКИ В СИТУАЦІЯХ НАСИЛЬСТВА, ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ, СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИН

 «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини: (044) 255 76 75.

Освітній омбудсмен України: (095) 143 87 26

(ez@eo.gov.ua, https://eo.gov.ua/)

Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.

«Гаряча лінія» психологічної допомоги та протидії насильству

(https://www.unicef.org/ukraine/stories/hot-lines).

Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медико- психологічної допомоги: (068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30 03.

Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57.

Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції: 0 800 211 444.

 

Інтернет-платформа психологічної допомоги «Розкажи мені» через сайт tellme.com.ua. Платформа працює цілодобово. Консультації безкоштовні в режимі онлайн, після поданого запиту та короткої заяви.

Онлайн-платформа «Аврора» (психотерапевтична підтримка для постраждалих від насильства, в тому числі сексуального насильства, пов’язаного з війною). Заповніть анонімну форму на сайті «Розірви коло» у розділі Психотерапевтична допомога: https://rozirvykolo.org/mental-support/

Мобільний застосунок для жінок, що потерпають від домашнього насильства Отримати інформацію про застосунок можна через гарячу лінію 116-123 або написавши в особисті повідомлення на сторінку «Розірви коло»: https://www.facebook.com/rozirvykolo

Соціальні мережі: чат-бот у мережі Telegram «Дитина не сама» (@dytyna_ne_sama_bot), який допомагає дітям у складних ситуаціях під час воєнного стану,  Інстаграм childhotline_ua; Telegram – CHL116111; фейсбук - @ childhotline.ukraine

 

СЕРВІСИ ТА СЛУЖБИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

Надання психологічної допомоги під час воєнних дій можна знайти на блозі за покликанням: https://yarmolytska.blogspot.com/2022/06/blog-post_27.html

Гарячі лінії

https://docs.google.com/document/d/1bHVRopWYkSGDVu5m9zFIs5ZjisQ3L831/edit

Де отримати допомогу в Україні (телефони різноманітних установ, організацій кожної області, що рекомендує КМУ) https://ukraine.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/de_otrymaty_dopomogu_v_ukrayini.pdf

Психологічна підтримка: куди звертатись? https://drive.google.com/file/d/1JgV_AKlk4SHGxULmjCBVmFg7iUKOZJNC/view

Служба турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист» (онлайн-консультації та офлайн кризове консультування) - запис на онлайн консультації: https://cutt.ly/6JDuufF

Національна психологічна асоціація (працює у форматах аудіо та відео дзвінків) - 0-800-100-102

Канал психологічної підтримки «ПОРУЧ» для підлітків та молоді (https://t.me/poruch_me ).

В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія хаб функціонує напрям безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн (https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r ).

Центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, у будь-який час доби) (https://bit.ly/3QLUdwO ).

Бот першої психологічної допомоги із порадами психологічної підтримки для себе та щоб підтримати інших https://t.me/friend_first_aid_bot

Деяка інформація про гарячі лінії, електронні канали консультування надаються в Листі МОН 04.04.2022 № 1/3872-22 «Про методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vl387729-22#Text):

Гаряча лінія психологічної підтримки сімей, члени родин яких зникли безвісти, потрапили в полон, зазнали катувань чи сексуального насильства +38 067 447 07 05

Джерела:

Viber група «Психологічна підтримка» (від Юлії Ворман)

інтернет-платформа для психологічних консультацій «Розкажи мені» https://tellme.com.ua/

Лист МОН від 02.08.2022 № 1/8794-22 «Щодо діяльності психологічної служби у системі освіти в 2022/2023 навчальному році» https://drive.google.com/file/d/1Ikl8d0NXeqp-D-pPgaO1zObVBOtNKuLv/view

Соціально-педагогічний супровід та захист прав дітей в закладі освіти соціальним педагогом на 2022-2023 н.р. https://yarmolytska.blogspot.com/2022/08/202223.html