Про онлайн-зустріч для педагогів та працівників психологічної служби

 

30 квітня 2026 року в рамках мобільної групи «Психологічна допомога» була проведена онлайн-зустріч «Дієві інструменти профілактики професійного вигорання в умовах війни», яка зібрала на платформі Google Meet понад 60 педагогів, практичних психологів і соціальних педагогів освітніх закладів.

Мета заходу: проаналізувати фактори виникнення професійного вигорання; ознайомити учасників з методами відновлення та регуляції власних психоемоційних станів; формувати навички саморегуляції та самозаспокоєння.

Ключові аспекти професійного вигорання педагога. Шляхи профілактики вигорання як складової професійної компетентності фахівця. Психологічні техніки попередження і подолання професійного вигорання. Саме такі питання організатор заходу запропонувала учасникам для обговорення та спілкування.

Зоряна Коротюк, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО та спікер заходу, ознайомила учасників заходу з поняттями: «професійне вигорання», «синдром вигорання», «емоційне вигорання»; проаналізувала прояви вигорання і розкрила причини професійного вигорання, ключові відмінності та ознаки між поняттями «професійне вигорання» та «емоційне вигорання».

Щоб запобігти негативним наслідкам професійного стресу, синдрому професійного вигорання та зниженню якості життя, необхідно навчитись відновлювати власні психологічні ресурси. Разом з педагогами, практичними психологами і соціальними педагогами пропрацювала техніки стабілізації та заземлення, провела вправу «Солодкі спогади» для відновлення свого ресурсу.

Під час заходу учасники активно обмінювалась думками, емоціями, враженнями щодо пропрацьованих технік.

На завершення онлайн-зустрічі проговорили як уберегтися від вигорання та підвели підсумки проведеного заходу.

Щиро дякуємо педагогам, практичним психологам і соціальним педагогам за ефективну роботу, невимушену атмосферу та легке спілкування.

Матеріали зустрічі тут

Про захід для працівників психологічної служби у ЗУНУ

 

22 квітня 2026 року офлайн у навчально-науковому центрі соціально-психологічної підтримки та резильєнтності ЗУНУ пройшов захід для працівників психологічної служби.

У рамках заходу було проведено інтерактивне заняття «Сад резильєнтності». Протягом заходу учасники через відновлювальні практики поповнювали свої знання з питань психосоціальної стійкості та підтримки себе в сьогоднішніх реаліях, удосконалювали навички пошуку власної психологічної опори, рівноваги та внутрішнього ресурсу.

Особливим моментом і приємним сюрпризом було ознайомлення з психотерапевтичним напрямом «Каністерапією» (метод реабілітації та лікування людей за допомогою спеціально навчених собак, що належить до видів анімалотерапії) про який розповіла нейропсихолог та каністерапевт Ірина Солан-Осьмак, що працює з дітьми з особливими освітніми потребами, з дітьми ветеранів. ЇЇ «чотирилапі терапевти» підняли настрій учасникам заходу, емоційно збагатили атмосферу і показали свої «лікувальні» здібності та можливості.

Працівники психологічної служби активно працювали під час заняття, ділились досвідом, емоціями, відчуттями та враженнями від роботи. На завершення кожний учасник написав лист-підтримку для свого колеги «Коли тобі складно…».

 Дякуємо організаторам та учасникам за професійну роботу!

 

Онлайн-зустріч для педагогів та працівників психологічної служби

 

17 квітня 2026 року в рамках мобільної групи «Психологічна допомога» для педагогів, практичних психологів та соціальних педагогів закладів освіти була проведена онлайн-зустріч «Техніки розвитку та зміцнення емоційного інтелекту педагогів». Мета заходу: ознайомити учасників із поняттям «емоційний інтелект» та його складовими; розвинути навички розпізнавання, регулювання емоцій та емпатії.

Яка роль емоційного інтелекту в професійній діяльності педагога? Як зміцнити емоційний інтелект особистості? Чи існують дієві техніки для розвитку та тренування емоційного інтелекту дорослої людини?

Світлана Ярмолицька, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО та спікер заходу, ознайомила учасників заходу з поняттям «емоційний інтелект» та ознаками високого емоційного інтелекту; коротко розповіла історію дослідження та шлях популяризації концепції емоційного інтелекту; проаналізувала базові складові емоційного інтелекту; розкрила переваги емоційного інтелекту в професійній діяльності педагога. Разом з педагогами, практичними психологами і соціальними педагогами пропрацювала техніки та прийоми вдосконалення та зміцнення емоційного інтелекту відповідно до його складових: для самоусвідомлення («Емоційний словник», «Я відчуваю…», «Щоденник емоцій», «Метафора емоції», «Лист емоцій»); для саморегуляції («Техніка раціоналізації або техніка 10 секунд», «Емоція – реакція», «Тілесна мапа емоцій», «Візуалізація емоцій», «Шкала емоцій», «Відчути себе», мімічна гімнастика, дихальні вправи, «Плямка» та ін.); для самомотивації («Позитивне мислення», «5 чому?», «Чому ви робите те, що робите?», «Світлофор»); для розвитку емпатії («Опиши відчуття», «Рефрейм», «Час для аналізу»); для соціальних навичок («О! Так це ж…», «Емоційний контейнер», «Один момент», техніки ННС та ін.). Учасники заходу обмінювалась враженнями, емоціями щодо пропрацьованих технік та заходу загалом.

На завершення онлайн-зустрічі, Світлана Ярмолицька запропонувала добірку книг для розвитку емоційного інтелекту і підвела підсумки проведеного заходу.

Дякуємо педагогам, практичним психологам і соціальним педагогам за активну роботу, позитивну атмосферу та відкрите спілкування.

Матеріали онлайн-зустрічі

Про онлайн-зустріч для педагогів та працівників психологічної служби

 

20 лютого 2026 року в рамках мобільної групи «Психологічна допомога» була проведена онлайн-зустріч «Самодопомога на робочому місці: техніки збереження ментального здоров’я», яка зібрала на платформі Google Meet понад 50 педагогів, практичних психологів і соціальних педагогів освітніх закладів. Мета заходу: ознайомити учасників з техніками саморегуляції та самовідновлення; поглибити знання про практики самодопомоги на робочому місці; формувати навички збереження і зміцнення ментального здоров’я.

Ментальне здоров’я – основа життєстійкості. Умови збереження ментального здоров’я. Психологічні практики самопідтримки особистості. Саме такі питання організатор заходу запропонувала учасникам для обговорення та спілкування.

Про онлайн-зустріч для педагогів та працівників психологічної служби

         6 лютого 2026 року в рамках мобільної групи «Психологічна допомога» була проведена онлайн-зустріч «Практики відновлення та налагодження життєвого балансу», яка зібрала на платформі Google Meet понад 70 педагогів, практичних психологів і соціальних педагогів освітніх закладів. Мета заходу: ознайомити учасників з практиками відновлення; поглибити знання про життєвий баланс особистості; формувати навички збереження і зміцнення особистого ресурсу.

Як бути щасливим? Як досягнути благополуччя? Як збалансувати свій час та енергію, щоб відчувати себе комфортно вдома і на роботі? Саме такі питання організатор заходу запропонувала учасникам для обговорення та спілкування.

Про навчальний тренінг для працівників психологічної служби «Соціально-психологічний супровід дитини, яка переживає втрату»

 

6 та 13 травня 2025 року методистами навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи в рамках роботи мобільної групи «Психологічна допомога» та за підтримки фахівців Ізраїльської Коаліції по роботі з травмою був організований навчальний тренінг для працівників психологічної служби на тему «Соціально-психологічний супровід дитини, яка переживає втрату». Проходив захід у змішаному режимі в рамках освітнього проєкту «Шкільна Опора».

Чи можемо ми контролювати своє життя сьогодні?

 

Людині інколи здається, що вона все тримає у руках, а всередині у неї — втома, тривога і відчуття, що все вислизає, як вода крізь пальці. Ми навіть звикли вірити, що якщо достатньо зібратися, напружитись, усе прорахувати — життя піде за планом.

Але є речі, які нам просто не належать. І намагання контролювати їх перетворюється на боротьбу.

Що ми не можемо контролювати?

Погоду, економіку, курс валют, політику.

Ми не здатні вплинути на глобальні процеси, але часто витрачаємо на них безцінну внутрішню енергію.

Поведінку інших людей: їхні емоції, рішення, минуле, почуття.

Ми можемо бути поруч, можемо підтримати. І якщо ми намагаємося «врятувати» чи «перевиховати» — рано чи пізно стикаємося з розчаруванням.

Стандарти краси, вікові зміни, генетику.

Суспільство завжди матиме свої уявлення про «норму». Наше тіло змінюється, старіє, має свої межі. Ми не можемо змінити спадковість або зупинити час — і це нормально.

Оцінки й очікування на роботі.

Ми не можемо вплинути на думку керівника, замовника чи колеги. Навіть найкращі результати не завжди отримують заслужену оцінку.

Що ми можемо контролювати?

Панічна атака: як допомогти дитині та дорослому

Новий рік – нове життя

 

З початком нового року ми завжди чекаємо зміни у житті. Чому так відбувається? Цьому є пояснення, які допоможуть зробити старт вдалим і не скотитись у прокрастинацію.

З початком нового року ми завжди чекаємо зміни у житті. Чому так відбувається? Цьому є пояснення, які допоможуть зробити старт вдалим і не скотитись у прокрастинацію.

Чистий аркуш. Новий період – шанс почати все з нуля, забувши про помилки минулого. Спробуйте планувати: випишіть реалістичні цілі з дедлайнами (кінцевий термін), які потрібно переглядати протягом року для підтримки мотивації: періодично аналізуйте, що вдалося зробити, а що ні, й чому.

Ілюзія підготовленості. Ми віримо, що з новим роком ми будемо краще готові для нових справ, у нас буде більше ресурсу. Проте це ілюзія, яка змушує нас відкладати початок. Не варто чекати «правильного» моменту – почніть діяти одразу, навіть з мінімальною підготовкою. Дозвольте собі недосконалість.

Необхідність структури. Часто люди відкладають початок нового тому, що не знають, за що братися. Тому  потрібно розбити завдання на дрібні кроки. Перший крок у списку обов’язково має бути простим. Для планування використовуйте календарі або таймери.

Соціальний аспект. Багато людей починають нові справи одночасно для відчуття підтримки. Для цього знайдіть однодумців та почніть діяти разом із ними. У процесі звітуйте один одному для підтримки тонусу. Або публічно оголосіть про свою мету, щоб отримати підтримку.

Прокрастинація. Буває й так, що ми переносимо старт на конкретну дату. Або ж даємо собі час для ментальної підготовки до змін. На жаль, цей період може затягнутися. Щоб новий старт не перетворився на відкладення, встановіть чітку дату початку (не обов’язково загальноприйняту) та рухайтеся до мети з чіткими дедлайнами. 

А ще можна скористатись порадою – написати собі листа.

Діти пишуть листи Святому Миколаю. А ви спробуйте написати листа до себе. Навіть якщо ви не вірите в дива. Ця практика допоможе заглибитися у свої думки та почуття, зрозуміти свої бажання.

Чому варто писати листи самому собі?

·     Зафіксувати мрії та цілі. Перечитуючи лист через рік, ви побачите, як далеко ви просунулися.

·     Зрозуміти себе краще. Писання листів допомагає осмислити свої почуття, думки та прагнення.

·     Отримати мотивацію. Позитивні афірмації та нагадування про свої досягнення додадуть вам сил і впевненості.

·     Створити особливу традицію. Започаткувавши таку традицію, ви побачите переваги, які дійсно можуть позитивно вплинути на ваше життя.

Як написати лист собі?

1. Виберіть зручний час і місце. Знайдіть спокійне місце, де вас ніхто не буде відволікати.

2. Почніть з простого привітання. 

3. Опишіть свої досягнення. Що вам вдалося зробити цього року? Якими ви гордитесь?

4. Поставте цілі на наступний рік. Яких вершин ви хочете досягти? Які навички хочете розвинути?

5. Напишіть позитивні афірмації. Наприклад: «Я вірю в себе», «Я зможу все», «Я заслуговую на щастя».

6. Сховайте листа. Покладіть лист подалі від очей і відкрийте його через рік.

Можливо, ви захочете включити до листа такі питання: Які емоції я відчуваю зараз? Що мене надихає? Які в мене є мрії? Що я хочу змінити у своєму житті? Які зміни в мені відбудуться через рік?

Щоб зробити лист ще більш особливим, додайте до нього фотографії, малюнки або якийсь подаруночок. Залиште цей лист у надійному місці і поставте собі нагадування відкрити його через рік. На вас чекатиме справжній сюрприз!

Пам’ятайте, ключ до успіху – це зосередження на своїй внутрішній мотивації та діяти незалежно від обставин і символічних дат.

Матеріал опрацювали та подали працівники НМЦПССР 

Джерело: viber-група "Психологічна підтримка"

Нав'язливі думки і що з цим робити?

 Нав'язливі негативні й тривожні думки вночі можуть стати справжньою проблемою, яка заважає жити повноцінно. Це дуже неприємно і виснажливо відчувати посеред ночі, коли навколо панує темрява і тиша, що ваш розум починає "прокручувати" різні негативні сценарії, які викликають тривогу або страх. Чому ж саме ніч часто є часом нав'язливих думок? А головне, як позбутися нічних тривог?

Причин виникнення поганих думок вночі може бути декілька:

 Активність лімбічної системи, яка відповідає за емоції, стає активнішою. Вночі мозок починає перебирати всі спогади, щоб упорядкувати їх. Зокрема лімбічна система починає діставати з нашої пам'яті неприємні моменти, намагаючись знайти причини цих переживань і підготуватися до можливих повторень. Це природний процес, який потрібний нам як біологічному виду для виживання, але в сучасному світі він призводить лише до  надмірної концентрації на негативі, посилюючи відчуття тривоги та безпорадності.

 Накопичений стрес. Ми накопичуємо стрес протягом дня у своїй підсвідомості. Вночі, коли ніщо нас не відволікає, ці думки можуть спливати на поверхню. Від них нам стає тривожно. Процес зациклення на негативних думках чи переживаннях, коли люди вночі починають аналізувати свої дії, помилки або переживання з минулого, називається румінацією. 

 Надмірна втома. Протягом дня ми витрачаємо багато сил на різні побутові справи, на роботу та спілкування з іншими людьми. До вечора наш мозок втомлюється, а отже,  стає менш стійким до негативу, йому все важче фільтрувати думки. Через це нам важче зупинити негативні переживання, тому часто зосереджуємося на них. 

 Біологічні ритми. Вночі рівень гормону стресу – кортизолу – знижується, щоб ми могли розслабитись. Але водночас ми стаємо більш вразливими до тривожних думок.

 Недостатній сон. Підвищити рівень тривожності може і неякісний сон. Коли ми не висипаємося, мозок стає більш чутливим до стресу та негативних думок. Причиною безсоння може бути надлишок споживання кофеїну або нездорове харчування.

 Психічні розлади. Люди з тривожними розладами або депресією можуть частіше стикатися з нічними тривогами через їхню загальну чутливість до стресу та емоцій.

Як боротися з нічними тривогами?

 Записуйте та аналізуйте свої думки. Перед сном складіть список того, про що ви думали, що хвилювало вас протягом дня. Після того, як записали, пообіцяйте собі повернутися до цих думок завтра. Це заспокоїть вас, адже ви не ігноруєте проблему, а лише відкладаєте розв’язання нетермінових проблем.

 Покращуйте свій сон. Перед тим, як лягти ввечері в ліжко, займіться релаксацією: почитайте книжку під м’яким теплим світлом, прийміть теплу ванну, послухайте музику або помедитуйте. Регулярно робіть фізичні вправи, адже це допоможе знизити рівень стресу та покращити якість сну. Обмежте споживання кофеїну та алкоголю, адже вони підвищують рівень тривоги.

 Практикуйте усвідомленість. Техніки усвідомленості можуть допомогти вам навчитися контролювати свої думки і зменшити їхній негативний вплив.

Коли ж не вдається впоратися із тривожними думками самостійно – зверніться до психотерапевта.

Матеріал опрацювали та подали працівники НМЦПССР

Джерело: viber-група "Психологічна підтримка"

Про проведення заняття в рамках роботи мобільної групи "Психологічна допомога"

 

07 листопада 2024 року методистами навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи в рамках роботи мобільної групи «Психологічна допомога»  за підтримки команди відділу психічного здоров’я психосоціальної підтримки (ПЗПСП) Тернопільського Товариства Українського Червоного Хреста, за сприяння Датського Червоного Хреста в рамках реалізації проєкту психосоціальної підтримки дітей, на базі Тернопільського Центру психосоціальної підтримки був організований і проведений тренінг для працівників психологічної служби на тему «Перша психологічна допомога».

Заняття проводили: Світлана Вільчинська, волонтер, провідний фахівець з проведення тренінгів відділу ПСП Національного комітету Хмельницької обласної організації Товариства Червоного Хреста України, та Аліна Дарморост, волонтер, тренер першої психологічної допомоги (ППД) та ППД для молоді, фасилітатор молодіжних сесій Life Skills та Sprint Тернопільської обласної організації «Товариство Червоного Хреста Україна».

Перша психологічна допомога (ППД) – це набір навичок та знань, які можна використовувати для допомоги людям, що перебувають у стані стресу через вплив кризових подій, зокрема, війни, природнього лиха, пандемії, аварії тощо. Така допомога дає можливість людям відчути спокій, надаючи їм емоційну підтримку. Використання навичок надання ППД в умовах збройного конфлікту дають можливість фахівцям піклуватися про власний емоційний стан та людей поруч, що опинилися в кризових ситуаціях.

Під час тренінгу учасники мали можливість не тільки отримати теоретичні знання про основні принципи надання ППД, принципи дії ППД, як надавати ППД, особливості комунікації з постраждалими, основні реакції на кризову подію, як турбуватись про себе після роботи з травмованими, але й оволоділи практичним навичками з надання першої психологічної допомоги дорослим та дітям, які знаходяться в стані дистресу через вправи, програвання рольових ситуацій, аналіз запропонованих кейсів.

Учасники активно працювали, обмінювались своїм досвідом, враженням від практичних завдань, відзначили актуальність і корисність заходу. Дякуємо за участь!

Про проведення заняття в рамках роботи мобільної групи "Психологічна допомога"

           08 жовтня 2024 року методистами навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи в рамках роботи мобільної групи «Психологічна допомога» організовано офлайн-заняття для працівників психологічної служби.

Заняття проведено соціальним педагогом Тернопільського навчально-реабілітаційного центру Тернопільської обласної ради Зіною Мокрицькою з використанням технік арт-терапії у наданні психологічної допомоги учасникам освітнього процесу під час війни.

Застосовуючи методи та прийоми арт-терапії в освітньому процесі, фахівець може не тільки покращити атмосферу занять, значно пожвавити процес навчання, знайти нові підходи до роботи, а й вберегти себе від професійного вигорання.

Арт-терапія допомагає зняти психічну напругу і стрес, подолати тривожність і страхи, агресію та імпульсивність, а також гармонізувати внутрішній стан людини в різних вікових періодах.

У час, коли проблема збереження здоров'я дитини є першочерговою, тому застосування арт-терапії є актуальним. Це допомагає звільнити від емоційної напруги, формувати творчу, гармонійну і здорову особистість, що є актуальним у концепції сучасної освіти.

Під час заняття використано ізотерапію, музикотерапію в якості терапевтичного чинника для стабілізації емоційного стану та поповнення ресурсів.

Під час заняття учасники оволоділи практичним навиками технік арт-терапії з надання психологічної допомоги учасникам освітнього процесу під час війни .

Учасники активно працювали та обмінювались своїм досвідом, а також відзначили актуальність і корисність заходу. Дякуємо за участь!

 

 

Сім шляхів до повної перезарядки: як відновити сили та енергію

 Крім необхідності якісного сну, зверніть увагу на такі види відпочинку:

✅ Фізичний

Займайтеся фізичною активністю, яка приносить вам задоволення. Це може бути йога, прогулянка лісом чи плавання в басейні.

✅ Ментальний

Дайте мозку відпочити від постійного потоку інформації. Читайте улюблені книги, гуляйте на природі, споглядайте краєвиди в тиші або просто нічого не робіть. 

✅ Творчий

Розкрийте свій творчий потенціал. Малюйте, вишивайте, займайтеся музикою або спробуйте щось зовсім нове, наприклад, написати поезію.

✅ Духовний

Знайдіть внутрішню гармонію. Медитуйте, моліться або просто насолоджуйтеся красою навколишнього світу, наприклад, споглядаючи схід чи захід сонця.

✅ Сенсорний

Дайте відпочити своїм органам чуття. Прогулянки на природі, тиша, відмова від ґаджетів, ходіння босоніж по піску чи траві або тиха вечеря при свічках

 – все це сприяє розслабленню.

✅ Соціальний

Проводьте час із близькими людьми. Спілкування з друзями та родиною допомагає відновити емоційні сили. Тому пікнік з колегами на природі, сімейна вечеря за спільним столом або похід у кіно з коханою людиною може бути чудовим планом на вихідні.

✅ Емоційний

Дозвольте собі відчувати. Ведіть щоденник, поговоріть із психологом або просто побудьте наодинці зі своїми думками.

Спробуйте скласти собі індивідуальний план відпочинку. Виберіть один-два пункти з кожного типу відпочинку, які вам найбільше подобаються, і включіть їх у свій розпорядок дня чи тижня. Експериментуйте, додавайте нові активності та знаходьте те, що найкраще підходить саме вам. 

❗ Пам'ятайте: відпочинок – це не марна трата часу. Ваше здоров'я та щастя варті того, щоб приділяти час відновленню сил.

Матеріал опрацювали та подали працівники НМЦПССР

Джерело: viber-група "Психологічна підтримка"

Від мрії до дії: практичні поради, як втілити свої мрії в життя

 Хронічний стрес, страх та невизначеність сьогодення стають ґрунтом для тривоги, депресії та інших психологічних проблем. У таких умовах як ніколи важливо не втрачати зв'язок із мріями. Саме вони дають нам сили йти далі.

З погляду психології мрії виконують низку важливих функцій:

👉 Мотивують та надихають

 Коли ми чітко уявляємо собі те, чого прагнемо, це дає нам сили діяти, долати перешкоди та рухатися до мети.

👉 Розширюють свідомість

 Мрії допомагають нам вийти за межі буденності, уявити нові можливості.

👉 Підвищують стійкість

 Віра у краще майбутнє дає нам ресурси для подолання труднощів та адаптації до складних умов.

👉 Зміцнюють психічне здоров'я

Мрії мають терапевтичний ефект, адже вони дозволяють нам зосередитися на позитиві та відволіктися від проблем.

Важливо зазначити, що не всі мрії однаково корисні. Нечіткі, нереалістичні або негативні мрії можуть мати небажаний вплив на наше життя. Тому якщо вам наразі складно сказати, яка у вас мрія, спробуйте наступну вправу:

1. Відкрийте свій щоденник або візьміть аркуш паперу.

2. Приділіть трохи часу, щоб помедитувати, зосередитися на своїх відчуттях та думках.

3. Дайте собі чесні відповіді на такі запитання:

 Що я вмію та що можу робити добре?

 Які мої сильні сторони та якості?

 Що я прагну робити?

 Яким я бачу себе в майбутньому?

 Чого мені не вистачає для досягнення мети?

Не бійтеся мріяти. Чим чіткіше ви уявляєте собі свої бажання, тим легше буде їх втілити в життя:

🚩 Створіть "дошку мрій". На ній можна розмістити картинки, фотографії та фрази, що візуалізують ваші бажання.

🚩 Заведіть щоденник мрій, де ви будете записувати свої мрії, плани та ідеї. Пишіть максимально докладно. Уявіть, наприклад, як ви будете почуватися, коли досягнете їх. Регулярно перечитуйте свої записи, щоб підтримувати мотивацію.

🚩 І, нарешті, зробіть перший крок до здійснення мрії. Не чекайте, коли все буде ідеально. Почніть вже зараз. І не бійтеся помилок, адже вони – це частина шляху до успіху.

Пам'ятайте, мрії – не просто вигадки, а потужний інструмент розвитку. Вірте в себе та свої можливості, це допоможе вам подолати будь-які труднощі та побудувати нове щасливе майбутнє.

Матеріал опрацювали та подали працівники НМЦПССР

Джерело: viber-група "Психологічна підтримка"